МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА” / Контрольна робота З предмету: «Основи теорії фінансів»  Львів 2010  1.Податкова політика та податковий механізм Фінансова політика держави базується на системі фінансових регуляторів, одним із яких є податки, що забезпечують вилучення і перерозподіл створеного валового внутрішнього продукту і формування централізованих фондів грошових ресурсів держави. 1. Податки – це обов’язкові платежі юридичних і фізичних осіб до бюджету. 2. Податки – це плата суспільства за виконання державою її функцій. 3. Податки – це відрахування частини вартості ВНП на загальносуспільні потреби, без задоволення яких сучасне суспільство існувати не може. В фінансовій термінології існують три поняття, що відображають платежі державі: плата, відрахування, податок. Для платників податків немає різниці в назві, але треба пам’ятати, що податки – це атрибут держави і тільки держави. Податки надходять у централізований державний фонд, а платежі та відрахування – у різні цільові фонди чи бюджети. Функції податків як фінансової категорії випливають із функцій фінансів: розподільної і контрольної. Податки безпосередньо пов’язані з розподільною функцією в частині перерозподілу вартості створеного ВНП між державою та фізичними та юридичними особами. Одночасно вони виступають методом централізації ВНП у бюджеті на загальносуспільні потреби, виконуючи таким чином фіскальну функцію і виражають сутність податків через їх суспільне призначення. З огляду на цю функцію держава повинна отримувати податки, які мають відповідати певним принципам. Принципи побудови системи оподаткування: 1) постійність – це надходження податків до бюджету постійно, в чітко встановлені строки, а не у вигляді разових платежів з невизначеними термінами; 2) стабільність податкових законів – податкові закони повинні діяти довгостроково, понад 10 років, а не змінюватись через кожні 2-3 роки; 3) рівномірність – за розподілом у територіальному розрізі; 4) соціальна справедливість – надання податкових пільг соціально незахищеним, малозабезпеченим верствам населення. Недоліки системи оподаткування: 1) громіздкість системи, складність розрахунків окремих податків; 2) нестабільність податкової системи, податкової політики; 3) виражена фіскальна направленість податкової системи і, як результат – недостатній прояв регулюючої функції основних податків. Сучасні принципи податкової політики: 1) рівень податкової ставки повинен встановлюватись з урахуванням можливостей платника податків, тобто рівня його доходів (оскільки можливості різних юридичних і фізичних осіб неоднакові, в ідеалі для них мають бути встановлені диференційовані податкові ставки, тобто податок на прибуток повинен бути прогресивним; 2) оподаткування доходів має носити однократний характер (заміна податку з обороту податком на додану вартість); 3) сплата податків має носити обов‘язковий характер (система штрафів і санкцій, громадська думка в країні мають бути сформовані таким чином, щоб несплата або невчасна сплата податків були менш вигідні платникові, ніж вчасне й чесне виконання зобов‘язань перед бюджетом); 4) система й процедура сплати податків повинні бути простими, зрозумілими й зручними для платників податків й економічними для установ, які збирають податки (не назвеш простими і доступними для розуміння законодавчі акти щодо податку на додану вартість і податку на прибуток у тому вигляді, в якому вони існують сьогодні. Для обчислення цих податків бухгалтери винаходять нові рахунки і мало не системи бухгалтерського обліку, тому розрахунки цих податків заплутані); 5) податкова система має бути гнучкою і такою, що легко адаптується до мінливих суспільно-політичних і економічних потреб (адресне податкове стимулювання пріоритетних галузей або регіонів (хочемо побудувати дороги у Вінницькій обл. - на період будівництва можна надавати пільгу організаціям, які їх будуватимуть)); 6) податкова система має забезпечувати розумний перерозподіл створюваного ...